Історія харчових барвників

Харчові барвники – це речовини, які додаються для зміни її кольору. Використання харчових барвників протягом багатьох століть було поширене у різних культурах. Наприклад, куркума використовувалася в Індії для надання жовтого кольору рису, а оцет в Єгипті використовувався для надання червоним яйцям.

У середині XIX століття почалися більш систематичні дослідження харчових барвників. У 1856 році англійський хімік Вільям Перкін випадково виявив синтетичний барвник маувін. Це призвело до створення великої кількості синтетичних барвників, таких як анілін, фуксин та інші.

На початку XX століття почали з’являтися звіти про негативні наслідки вживання барвників у їжу. У 1906 році США ухвалили закон про чисту їжу та ліки (Pure Food and Drug Act), який вимагав вказувати на етикетці склад продукту. У 1950-х роках дослідження показали, що деякі барвники, такі як анілін і родамін, можуть викликати ракові пухлини у тварин.

У 1960-х роках США заборонили використання барвників аміни, а у 1970-х роках було заборонено використання родаміну. У 2007 році Європейський Союз заборонив використання шести барвників, які можуть викликати гіперактивність у дітей. Сьогодні харчові барвники проходять суворі випробування, їх використання регулюється законодавством, і вони мають бути безпечними для споживання.

Барвники сьогодні

Сьогодні харчові барвники використовуються повсюдно у харчовій промисловості, щоб надати продуктам привабливого зовнішнього вигляду та покращити їх смакові якості. В даний час існує широкий асортимент харчових барвників, включаючи як натуральні, так і синтетичні.

Натуральні барвники отримують з рослинних та тваринних джерел, таких як фрукти, овочі, ягоди та спеції. Вони включають барвники такі як куркума, бета-каротин, карамель, хлорофіл та інші. Натуральні барвники зазвичай безпечніші для здоров’я, ніж синтетичні, але вони можуть бути менш стабільними та мати менш насичені кольори.

Синтетичні барвники створюються з неорганічних та органічних сполук, які можуть бути більш яскравими та насиченими, ніж натуральні барвники. Вони також можуть бути більш стабільними та дешевими. Однак, деякі синтетичні барвники були пов’язані з несприятливими ефектами на здоров’я, такими як гіперактивність, алергії, мігрені і навіть рак.